обкурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закопчувати — ую, уєш, недок., закопти/ти, пчу/, пти/ш, док., перех. 1) Покривати кіптявою. 2) Обкурювати димом деякі харчові продукти (м ясо, рибу і т. ін.), щоб зробити їх придатними для зберігання і надати їм певного специфічного смаку; коптити … Український тлумачний словник
обкурити — див. обкурювати … Український тлумачний словник
обкурювання — я, с. Дія за знач. обкурювати … Український тлумачний словник
обкурюватися — ююся, юєшся, недок., обкури/тися, курю/ся, ку/ришся, док. 1) Обдавати, оповивати себе димом. 2) розм. Дуже багато курити, завдаючи собі шкоди. 3) тільки док., розм. Витратити до кінця все куриво. 4) Ставати зручним для куріння (про люльку,… … Український тлумачний словник
обсмалювати — юю, юєш, недок., обсмали/ти, малю/, ма/лиш, док., перех. 1) Обпалювати, обкурювати що небудь димом по всій поверхні або з країв; пошкоджувати вогнем поверхню або краї чого небудь. || Пошкоджувати вогнем що небудь по поверхні. || Очищати за… … Український тлумачний словник
окурювати — юю, юєш, недок., окури/ти, окурю/, оку/риш, док., перех. Те саме, що обкурювати 1 3), 6) … Український тлумачний словник
об... — Слова з префіксом об, які мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і лише наголосом відрізняються від неї, напр.: оббитя, оббігати, оббілений, оббреханий, оббризканий, оббризкувач, оббризнутися, оббріхувати, оббріхувач,… … Словник лемківскої говірки